Понеділок - день важкий (с)

Понеділок - день важкий. "Але ж який понеділок?" - скажете ви, - "Сьогодні ж середа!". Все правильно, я не переплутала дні календаря. Вся справа у тому, що три дні підряд, починаючи з понеділка, я проводила уроки української мови та літератури, і так сильно готувалась, що й забувала зайти до блогу.
В понеділок (18.02) мені трапилось провести аж два уроки: один - УЛ у моєму "улюбленому" 8-А, а другий - УМ у 8-Б. І знову ж для себе я зрозуміла, що працювати з повним класом у мене не вистачає сил. До уроків маені потрібно готувати не тільки конспекти, але й психіку. =)
У вівторок (19.02) у мене був знову 8-А. Але в цей раз їхня поведінка була не просто поганою... Діло не в самих учнях, але й у вчителеві, що намагалась різними способами мені "допомагати". З самого початку уроку мені було заявлено, що ми будемо дивитись уривок із кінострічки за п'єсою "Сто тисяч", яку ми саме вивчали. Ця дія одразу ж збила мене з пантелику. Далі вона пивела щколярку з фотоапаратом, щоб сфотографувати інвентар у класі. Усі знімки повинні були бути "без людей", так що я повинна була "бігати" по класі, щоб не потрапити у кадр. А коли учитель взагалі вийшла, тут і "почалося"...
З цього уроку літератури я можу зробити висновок, що я не вмію підтримувати дисципліну у класі. Також я не можу "загрузити" увесь клас роботою - як сказала вчитель, я не задаю "наводящих питань" учням.
У табелі я отримала оцінку "добре", але й з нею я не згідна.
Учитель говорить, що уроки УМ у мене хороші, але от УЛ - не дуже, мало питань. Вона говорить, що це все приходить з досвідом... але де ж того досвіду набувати, як не в школі? Тим паче, пам'ятаю з курсу психології слова одного вченого, що стверджував, що на дітях вчитися не можна, вони не повинні бути піддослідними.
Конспекти уроків я завантажу в наступному пості.

Урок розвитку мовлення

Ще одна важлива подія на цьому тижні - проведений мною урок розвитку зв'язного мовлення. Я чула, що не так то й легко провести урок цього типу, тим паче в перший раз... але я можу впевнено сказати, що мені це вдалося, можливо й не на 100 відсотків, але точно на 80.

Шкільний вчитель оцінила мій урок на "відмінно". Та я не можу вважати цю оцінку конструктивною, адже всі ми знаємо, які ми, студенти, поблажливі до учнів і як ми їх оцінюємо, тож вчителі можуть відноситись до нас так само.

Цей урок я проводила вже в інакшому 8му класі, де було не 25, а 10 учнів. І я скажу вам, що кількість у цьому випадку зіграла свою роль =)

Мені вдалось зацікавити учнів, та мотивувати їх. Але, я вважаю, що цього було не достатньо. "Заваливши" мій попередній урок цікавими, на мою думку, завданнями для учнів, цього разу мені не вистачило сміливості додати якусь цікавинку в план уроку. Але їм сподобалось, і тому гріх буде себе обмовляти.

Як то кажуть, все пройшло тихо, але якісно.

І знову-ж таки я нагадую, в першу чергу собі, що потрібно бути сміливішим і не боятись спілкуватись з учнями.
А ось і конспект.

Активна практика

За цей тиждень уже "активної" практики я проводила спостереження уроків моїх одногрупників, що, до речі приємно мене вразили.

З цими людьми я знайома уже 4 роки і про кожного з них у мене вже склалося своє враження та сформувалося відношення. Тому, спробую відкинути свої власні вподобання, та "судити" об'єктивно.

Одже, на даний момент на перше місце я б поставила великі досягнення в педагогічній майстерності Альбіни. Звичайно, були деякі неточності, але на них ми можемо закрити очі. Я була приємно вражена, побачивши Альбіну, яка досить спокійна в повсякденному житті, такою активною у ролі вчителя! Альбіно, раджу тобі додати більше ігрових моментів, і тоді ні до чого буде чіплятися.

Іншим чотирьом моя порада буде - не бійтеся переконувати! Додайте твердості своїм словам, адже ви впевнені в своїх знаннях! Не потрібно уявляти себе на місці вчителя, треба просто бути ним. Стійте на своєму, і не бійтеся "зробити щось не те" чи "сказати щось занадто доросле". Звичайно, я не говорю про крик, я говорю про серйозну стриману поведінку. 

Хоча, я даю вам таку пораду ще й тому що мені самій цоьго трішки не вистачає. 

Ось як згадаю мій перший урок в понеділок... аж мурашки по шкірі... Ну нічого кримінального не сталося =) Але більш неорганізованого уроку я ще не бачила за час усієї моєї практики. Хоча, якщо згадати свої дитячі роки, бувало набагато гірше))

Тепер уже, після зауважень вчителя та обговорень з "колегами", коли пройшов майже тиждень після проведення уроку, я розумію свої помилки.

Першою з них була уже згадана Оленою Анатолівною помилка - я не врахувала вікову категорію учнів. Хоча, як для 8го класу, ці діти були надто розвинені...

Намагючись зробити урок цікавішим, я додала такі форми роботи які їх просто напросто розсмішили, а потім поставили в тупик. Не можу ше й досі визнати своєї помилки повністю. 

Також, про це я писала вище, мені не хватило сміливості говорити з ними не на одному рівні, як з однолітками, а як учителеві з учнями. 

Але головне, що я спробувала вийти з цієї ситуації... і в мене це частково вийшло!

Учитель говорила, що це "неадекватний" клас, що там було забагато учнів (клас не ділиться на підгрупи), що вони всі неслухняні... Але ще зі своїх шкільних літ у мене є переконання в тому, що поганих учнів не буває, бувають тільки погані вчителі. Адже кожного можна переконати в тому, що вчитись потрібно... але не кожен вчитель хоче це робити, та й на це немає часу. 

Загальні висновки

Уже закінчився другий тиждень моєї практики у школі.

За весь цей час я встигла переглянути шість уроків шкільних учителів-професіоналів. Якщо говорити м'яко, не всі з них мене вразили - були й уроки, тип яких можна було визначити як "дивіться і знайте як НЕ треба робити".  На приклад у одного вчителя на урок літерури у 8му класі проходить у вигляді монологу, або навіть диктанту.

Але не все так погано, як здається на перший раз. Знайшлися й такі вчителі, які знаходять правильний підхід до учнів, зацікавлюють, або ж підсвідомо примушують їх до роботи. Цей факт  одразу ж піднімає настрій, і знову в полі зору моєї свідомості появляється думка, що це все начання, ці 4 роки в університеті, були не марними і що є ще вчителі, які можуть і намагаються зробити наше суспільство кращим ще з малих літ його членів.

Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки при звертаннях

Якось з голови вилетіло те, що конспект треба прикріпити.

Завтра вже урок!

Редагую конспект завтрашнього уроку на тему "Звертання".
Шліфую усі нерівності, неточності і таке інше...

Насмішило те, що в конспекті уроку після слів, де я повинна посміхнутись учням, щоразу я хочу поставити великий-великий смайлик)))

Чекаю з нетерпінням уроку! Адже для учнів це буде чимось особливим і новим. Так хочеться їх зацікавити!

Вчительки-блогери

Пролистала декілька блогів одногрупниць... І очам своїм не повірила!  Думала, на першому тижні записів буде дуже мало, а тут ТАКЕ. Записи пливуть рікою один за одним! Дівчата, коли це ви встигли? Я тут сиджу, вагаюся, голову ламаю над тим, що б тут написати, а вони вже там ледь не статті публікують! Здивували... приємно здивували =)
Так тримати й надалі!

Перший раз в перший клас

Сьогодні нарешті я побувала на пасивній практиці. Вся справа в тому, що я недавно захворіла, і прийшлось зачекати декілька днів.
Але я таким-сяким чином перехворіла і прийшла до 58 школи.
Побувала я сьогодні на чотирьох уроках. Треба як годиться розібратись зі своїми враженнями, бо після такої кількості відвіданих уроків, довгої розлуки зі шкільними "розкладами" та набутими знаннями за 4 роки навчання в університеті з'являється простір для роздумів - що ж ми аналізуємо і що ж нам викладати?